Із 1967 року за ініціативою і рішенням Міжнародної ради з дитячої книжки 2 квітня, в день народження великого данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книжки (International Children’s Book Day). Це якщо офіційно. Цікаве таке свято, хоч може й не таке популярне, як День сміху чи День вебмайстра. Кому потрібна дитяча книга? Крім видавців, пиьсменників і... дітей. Проте іноді виявляється, що й їм вона не потрібна.
А от свято потрібне. Саме як альтернатива просто Дню книги (і авторського права). Дитячі книжки не такі, як дорослі. І більшість дитячо-дорослих письменників сходяться на думці, що писати дитячі книжки важче, бо метафори мають бути яскравішими, слова — прозорішими, герої — добрішими.
Дитячі книжки не такі, як дорослі, бо й ми змінюємося. Якщо в 8 років так легко погодитися з Керроловою Алісою, що книжка без малюнків і розмов не може бути цікавою, то в 18 це твердження вже викликає усмішку. Якщо "Блакитна стріла" Джанні Родарі таки довезе по іграшці на Різдво всім потребуючим дітям, то з Пелевінської "Жовтої стріли" треба втікати, поки ще пам’ятаєш, що треба втікати.
Але дорослим іноді варто перечитувати дитячі книжки,бо навіть старі сторінки здатні розповісти нові історії.
Ліна Сват
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.