Популярне

Смердить по всьому селу”: на Тернопільщині родина тримає у підвалі трупи корів

Селяни Кального на Тернопільщині нажахані, що їхні сусіди складують трупи власних корів у підвалі оселі. Сморід від їхнього обійстя шириться центром села.

Після зими череда, яка живе просто неба, почала гинути. Родина худобу не продає, корів не доїть, годує незрозуміло чим – так кажуть у селі.

Коли знімальна група ТСН поїхала в це село, власники тварин зустріли її там геть не привітливо. До журналістів мчить жінка із псом і криком “Хто дав право знімати?”. Вона лупить камеру і оператора палицею, а її собака кидається на знімальну групу.

Знімання розпочинається із рваної рани на нозі оператора, медичної допомоги сільського фельдшера і щеплення від правця.

З сусідського подвір’я добре видно вікна у їхній підвал. Вони щільно затулені різним дрантям і з них лине страшенний сморід.

“Тут в підвалах вони тримали телята, живі телята, вони там і здихали, звідти була нестерпний сморід”, – кажуть у селі.

У сусідському підвалі щонайменше зо десяток мертвих тварин, певні односельці. На самому обійсті теж є поховання дохлої худоби.

“В цьому ж перегною телята, які здихали, вони їх закопували тут. В оцей гній, на подвір’ї це купа гною, багаторічного гною”, – жахаються сусіди.

Люди показують ще одну купу за хатою. З-під накриття ще донедавна стирчали роги. Власниця обійстя, пенсіонерка, каже, що уся худоба належить її дочці, теж уже пенсіонерці, колишній вчительці української мови. Це саме та жінка з палицею, яка накинулася на журналістів на пасовищі.

Також тут живе її брат — теж учитель математики, якого зараз нема удома. Утім, на подвір’ї є корова, яка уже не здіймається на ноги. Господиня зізнається, що худоба хвора, бо “нема кому лікувати”.

Усю худобу, яка гине, каже, закопують. Щоправда, де, не зізнається.

“По даних сільської ради в неї не зареєстровано жодної худоби, але в наявності в неї є, вдома вона її не утримує, вона цілий рік утримує її по полях”, – каже секретар Кальненської сільської ради Марія Данилів.

На полі зо два десятки тварин у череді. За словами односельців, ще минулого року їх було більше шістдесяти, на початку цієї зими — зо п’ять десятків. Куди зникає худоба, ніхто не знає. Корів ніхто не доїть, годують лише соломою.

Цій череді щонайменше років п’ятнадцять, тварини плодяться та живуть просто неба —  зимою і влітку, вдень і вночі. На обійсті власників хліва немає, город вони не обробляють, молоко не продають. Навіщо людям стільки худоби, односельцям невтямки.

“В мене на подвір’ї неможливо знаходитися, неможливо! Я не можу вийти з хати, я не можу їсти, в мене такий блювотний рефлекс”, – жаліється сусідка Ганна Найко.

Сусідка прийшла на сесію сільської ради із вимогою створити комісію і перевірити підвал хати цієї родини, викликати екологів та ветеринарів. Бо спроби поліції зайти на обійстя були марні. На них, як і на знімальну групу, власники спускають пса.

<p><b>Василь Швидкий</b><br /><a href=Всі статті автора

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією