12 страв - на честь 12 апостолів. Узвар, борщ з грибами, холодець з риби, голубці, товченики, вареники з капустою, гречаники та книші, тобто домашній хліб. Та головною для українців на пісному столі надвечір 6 січня є кутя - пшенична каша з маком, здобрена медом.
“Ось ця обрядова українська каша ставилася у кутку під образами - ось тому і кутя, бо ставилася під божником, на покуті”, - розповідає директор центру народознавства "Мамаєва Слобода" Костянтин Олійник.
Стіл для куті та 12 страв готували по-особливому: мостили сіном, накривали обов’язково новою скатертиною та вишитим рушником. На куточку - колосяний снопик - символічний "дідух".
Та просто сісти вечеряти не годилося. У святвечірнього столу були свої традиції.
“Цілий день нічого не їли, чекали поки зійде перша зоря, як символ того, що син Божий народився. Лампадку запалювали, курили ладан і читали молитви, і потім вже сідали до столу”, - каже шинкарка "Мамаєвої Слободи" Наталя Федорко.
“І традиція була підкидати ложку куті до стелі, щоб бджоли роїлися, щоб жито, пшениця родили, щоб худоба телилась. Вважалось, чи більше прилипне, тим більше буде врожаю, і так далі”, - каже кобзар "Мамаєвої Слободи" Олександр Гончаренко.
До слова, традиційно українці не вживали спиртного у Святвечір. Горілки та наливки, ковбаси та печені поросята з’являлись на українському столі лише наступного дня, на Різдво.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.