Популярне

Кам’яний гість: Який настрій у тебе, таку музику й вмикаєш

Як ми уже писали, недавно київський гурт “Кам’яний гість” видав альбом “70/80”, переспівавши українською класичні рок-хіти. Користуючись нагодою, бесідуємо з очільником гурту Юрієм Вересом про музику і не тільки.

Розкажіть, будь ласка, про походження назви гурту.

Вибір назви будь-якого гурту чимось схожий на вибір імені для людини. Це відповідальна справа. Ми довго не могли вирішити, яке саме ім’я дати нашому немовляті. Було багато варіантів, але в кожному щось не влаштовувало. На одній з посиденьок, було це ще у 1998 році, ми спробували знайти назву випадково називаючи будь-які слова та словосполучення - все, що спадало на думку. Саме тоді хтось вигукнув - "Кам’яний гість". Я відчув, що за енергетикою та звучанням - це саме те, що потрібно. Тому назва нашого гурту ніяк не пов’язана з творчістю Пушкіна та його "Маленькими трагедіями" чи творчістю Лесі Українки та її "Камінним господарем". Хоча ці твори є дуже сильними.

Яку музику слухають учасники гурту, крім тієї класики, на яку пишете кавери?

Смаки досить різноманітні. 

Нещодавно відкрив для себе британський проект під назвою Charlie Winston. Слухаю їх з великим задоволенням. Декому з музикантів подобається Muse, декому - Red Hot Chili Peppers, дехто слухає Blackmore’s Night. Також подобаються «Брати Гадюкіни». Цікавої музики дуже багато. Який настрій у тебе, таку музику й вмикаєш.

А як узагалі виникла ідея писати і записувати українські версії відомих пісень? Яка пісня була першою?

Мені завжди було цікаво про що саме співають улюблені гурти. Коли слухаєш англомовну музику, ковтаєш її цілком. Якщо й розумієш, то лише частково, у всякому разі я сприймаю саме так. Коли слухаєш пісню рідною мовою — підсвідомо намагаєшся зрозуміти її. Стало цікаво — як буде сприйматися відома англомовна пісня, якщо заспівати її українською, з максимально наближеним перекладом та в абсолютно новому аранжуванні.

Першою пташкою була пісня "People are Strange" Джима Моррісона та американського гурту "The Doors". Джим Моррісон мій улюблений рок-поет. Здається, переклав цю пісню у 2011 році. В українському варіанті вона має назву "Люди дивні".

Потім була пісня "While My Guitar Gently Weeps" (“Під плач гітари моєї”)  Джорджа Гаррісона та "The Beatles". Перекладав її дуже натхненно.

І пішло-поїхало. Переклад пісень - процес захоплюючий, але не швидкий. Іноді витрачаєш 2-4 тижні на одну пісню. Адже потрібно дотримуватися відповідності ритміки та змісту. Мови дуже різні і поєднати буває досить складно. Та й далеко не всі пісні можуть гарно прозвучати в перекладі. Тому це досить важка праця, хоча й цікава.

За яким принципом вибирали гурти/пісні для адаптації?

Критерії прості. По-перше – пісня повинна подобатися в музичному плані, по-друге – повинна бути цікавою за змістом. Не кожна англомовна пісня може прозвучати українською. І справа не стільки в тексті, скільки у світосприйнятті. У нас різний менталітет, різний погляд на речі, іноді зовсім протилежний. Британець зрозуміє далеко не кожну українську пісню, якщо заспівати її англійською. І навпаки.

Раніше ви випустили альбом “60/70”, зараз “70/80”. Далі буде? 80/90?

Період 60-х та 70-х найцікавіший для мене у поетичному плані. В ті часи рок-музика тільки зароджувалася. Але у «Кам’яного гостя» багато своїх пісень. Вони для нас не менш важливі. Та й відповідальність різна. Одна справа – створюєш аранжування власної пісні, коли нікому нічого не винен, а зовсім інша – відомий хіт, де є ймовірність перемудрити. Але справа не у відповідальності. До своїх пісень зовсім інший підхід, бо ти намагаєшся створити щось абсолютно нове, чого не було раніше. Тому найближчим часом «80/90» не плануємо. До речі, наші власні пісні ви можете послухати в альбомі «Там, за горами», що вийшов в кінці 2013 року.

Чи плануються презентації вашого альбому поза Києвом? 

Зараз ми намагаємося розширити географію своїх виступів, але не все залежить від нас. На жаль, важко організовувати концерти віддалено. Навіть у Києві, де ми мешкаємо, все не настільки просто. У кожному місті є організатори та клуби. Розглядаємо пропозиції та ведемо перемовини. З графіком концертів можна ознайомитися на нашому офіційному сайті kg.org.ua

На недавній альбом ви збирали гроші на платформі “Спільнокошт”. Які враження від співпраці у вас залишились?

Спільнокошт – не чарівна паличка, але штука дуже наближена до неї за можливостями))). Єдина відмінність – бажання треба підкріплювати діями. Команда BIGGGGIDEA – молода та амбітна. Вона складається з успішних людей, що постійно розвиваються. Якщо ви плануєте досягти успіху у «Спільнокошті», рекомендую прислухатися до їхніх порад. Враження від роботи зі Спільнокоштом дуже приємні.

Внески якого розміру переважали?

Ми не аналізували статистику внесків. Вважаю, що розмір не настільки важливий . Головне, що ти відчуваєш підтримку. 

Чи готові українці платити за музику?

Альбом «70/80» українці підтримали. Можливо, це і є відповідь на ваше запитання.

Що хочете сказати слухачам?

Давайте намагатися розуміти та підтримувати один одного. І все буде добре.

Миру та натхнення!

Розмовляла

Ліна Сват
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією