Популярне

Юля Гушул: Щоб народжувати в пологовому потрібна хоробрість

Юля Гушул - відома журналістка, художниця і талановита мама. Авторка кількох персональних виставок умудряється виховувати двох донечок. Досвіду домашніх пологів і не тільки присвячене інтерв’ю.

-Юлю, обох дівчаток Ви народжували вдома. Це принципове рішення? Чи було страшно народжувати первістка - Єву - не в пологовому будинку?

- Навпаки, мені було страшно в такий важливий для мене момент «здатися» лікарям. Тим більше, що я не відчувала в цьому потреби, адже пологи - це природний процес, а не хвороба, з якою потрібно боротися зусиллями цілої команди медиків. Я ніколи не могла уявити, що народжую в стінах пологового будинку. Навіть якщо дуже старалася. Тому, щойно завагітнівши, стала шукати альтернативу.

Про домашні пологи я бачила передачу по телевізору, коли мені було років шість. Тепер я розумію, що, швидше за все, це була передача про Ігоря Чарковського і його метод пологів у воді. Передача мене сильно вразила. Мені захотілося, коли я виросту, народити свою дитину так, як було показано по телевізору. Тільки здавалося, що це неможливо, оскільки я знала, що всі народжують в пологовому будинку. Коли ми з чоловіком готувалися до домашніх пологів, і я йому розповіла про цю передачу, він сказав, що теж в дитинстві її бачив, і вона йому теж запам’яталася.

Остаточно рішення народжувати вдома було прийнято нами після того, як за порадою лікаря з жіночої консультації, ми вирішили познайомитися з хваленим гінекологом і, якщо він нам сподобається, домовитися з ним про пологи. Але нічого, крім сум за медпослуги, ми від нього не почули. Причому, називаючи великі цифри, він намагався не дивитися нам в очі. Повернувшись після цієї зустрічі додому, ми відразу ж взялися за пошуки домашньої акушерки. Через деякий час ми знайшли прекрасну жінку. Після знайомства з нею мені стало так спокійно, всі пов’язані з майбутніми пологами страхи розвіялися завдяки її м’якому голосу і заснованої на досвіді впевненості, що все пройде благополучно.

В результаті я з допомогою акушерки народила Єву дома у ванні з морською водою. Дитинка відразу закричала і через кілька хвилин спокійно заснула в мене на грудях.

- До народження Юни (Юнони) вже по-іншому готувалися? У чому, взагалі, полягає підготовка до домашніх пологів?

- Єву я народжувала в Києві, де знайти домашню акушерку було досить легко. А ось у Вінниці це виявилося проблемою. Після марних пошуків потрібної людини в мені визріло рішення народжувати самій. Я не раз читала і чула про такі випадки. Не просто було зважитися на сольні пологи (домашні пологи без допомоги), було багато страхів, з якими довелося протягом декількох місяців боротися. «А що якщо дитина відразу не закричить? А що якщо кровотеча? А що якщо будуть розриви? А що якщо щось піде не так? »- Величезна кількість питань такого плану мучило мене цілодобово. Але поступово мені вдалося за допомогою учасниць інтернет-спільноти «Соло-пологи» і присвячених домашнім пологам книг з усім розібратися, знайти відповіді на хвилюючі мене питання. Я провела велизечну внутрішню роботу.

Як і під час першої вагітності, паралельно я готувала до пологів своє тіло: майже кожен день близько години займалася йогою, зокрема, робила асани (йогівські пози) при яких розширюється таз, що сприяє вільному розвитку малюка в животику і сприяє і легким пологам.

- На Ваш погляд, кожна жінка може, в принципі, зважитися на домашні пологи, якщо впевнена у своєму здоров’ї?

- Я чула і читала про такі випадки, коли на домашні пологи зважувалися жінки з серйозними діагнозами. Незважаючи на те, що лікарі вважали тоді можливим тільки кесарів розтин, у них вийшло народити вдома природно.

Щоб зважитися на домашні пологи, перш за все жінка повинна бути готова взяти на себе відповідальність за свої пологи, а не перекладати її на медиків, усвідомити, що пологи - це природний процес, а не хвороба. Також дуже важливо відчувати тісний зв’язок зі своїм малюком, спілкуватися з ним.

- У чому, на Вашу думку, переваги і небезпеки домашніх пологів?

- Мені здається, пологи в пологовому будинку та домашні пологи - це дві великі різниці, практично не піддаються порівнянню. Одна київська сім’я, готуючись до народження свого первістка і обдумуючи, на якому з цих двох варіантів зупинитися, намалювала таблицю: у першу колонку вони вирішили записувати мінуси пологів у пологовому будинку, в другу - вдома. Так от, у другій колонці у них виявився тільки один пункт - «дорого» (послуги хорошою домашньої акушерки в Києві коштують пристойних грошей). Але такий же пункт був і в першій колонці, списаного до кінця листка.

Перевага домашніх пологів полягає в тому, що в рідних стінах відсутні багато небезпек, яким можуть піддатися жінка і дитина в пологовому будинку. Наприклад, в домашніх пологах практично не буває розривів матки і шийки матки, оскільки процес розвивається природним чином, без жодного насильства ззовні.

- Як Ви думаєте, чому офіційна медицина проти домашніх пологів?

- Думаю, лікарі не вірять у те, що сучасна жінка здатна народити природно без допомоги кваліфікованих фахівців та медикаментозного втручання.

- Про участь батька, будь ласка, розкажіть. До речі, він відразу схвалив Ваше рішення народжувати вдома?

- Чоловік спочатку не був готовий до такого кроку, але після того, як прочитав в одній книзі про пологи в пологовому будинку і про домашніх пологах, та ще й поспілкувався з гінекологом, про що я розповіла вам раніше, твердо вирішив, що ми народжуємо вдома з акушеркою.

Під час пологів Єви він мене постійно підтримував, масажував поперек, готував ванну, постійно був поруч, але при цьому не заважав, не відволікав від процесу. Я йому дуже за все це вдячна! Спільні пологи нас ще більше зблизили.

- У процесі вагітності Ви зверталися до лікаря? Ходили на УЗД? Дізнавалися стать майбутньої дитини?

- Будучи вагітною в перший раз, я з 10-го тижня спостерігалася в жіночій консультації, три рази робила УЗД (на другому з них дізналася, що у нас дівчинка). Під час другої вагітності на облік в ЖК я стала на 27-му тижні. Відмовилася практично від усіх аналізів. Жодного разу не робила УЗД, оскільки не з одного джерела чула, що це досить шкідливо. Але я здогадувалася, що у мене знову дівчинка, тому що малюк дуже ніжно ворушився у мене в животі. Та й чоловіче ім’я взагалі не придумувалося.

- Дівчаток відразу після народження оглядав лікар?

- Через кілька годин після народження Єву оглянула викликана додому лікар-гомеопат. Юнону оглянула наша дільнична педіатр на четвертий день.

- Чи не було проблем з реєстрацією маляток і отриманням свідоцтва про народження?

- Єва народилася в Києві в 2008-му. Тоді процедура реєстрації домашнього дитини була досить простою. Чоловік просто з’їздив в найближчу дитячу поліклініку і повернувся звідти через кілька годин з потрібною для РАГСу довідкою, а наступного дня взяв двох друзів в якості свідків і отримав в РАГСі свідоцтво.

З Юною все було складніше. Менше ніж за два місяці до її народження - 9 січня 2013 року - Кабінет міністрів прийняв нову постанову про «порядок підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я», згідно з яким вже мало було просто викликати додому дільничного педіатра і потім у завідуючої дитячої поліклініки отримати потрібний документ. Тепер було необхідно і мені, і дитині постати перед спеціально створеної з такої нагоди комісією, що з гінеколога, завідуючого ЖК, педіатра та завідуючого дитячою поліклінікою (вони приїхали до нас додому на 6-й день, після пологів). Потім довелося ще три тижні ходити по різних кабінетах, поки нам не видали необхідної довідки. Справа в тому, що у Вінниці ще не знали, як правильно діяти згідно з новою постановою. Так що Юна обзавелася свідоцтвом про народження за день до свого першого місяця.

- Чи багато у Вас однодумців?

- У Києві багато. Майже всі мої подруги і знайомі народжують вдома. А ось у Вінниці таких людей одиниці. Днями я познайомилася з прекрасною дівчиною Танею, яка через місяць після мене благополучно народила свою другу донечку вдома. Виявилося, вона надихалася тими ж книжками та інтернет-спільнотами, що і я.

- Ваша Єва - дивовижно творча дитина. Малює цікаво. Маленький філософ. Я розумію, що у мами-художника і журналіста - така дитина - це природно. І все ж: так «хоробро народжена», напевно, і виховується якось незвично?

- «Хоробро» - голосно сказано. Ось для того, щоб звернутися в пологовий будинок після всіх почутих від інших жінок оповідань, мені дійсно знадобилася б хоробрість.

Єву виховуємо будинку, в садок вона не ходить. Багато часу проводимо з нею на природі, в лісі. Дуже багато читаємо їй книжок, ліпимо з нею пластиліном і глиною, малюємо, обговорюємо її запитання та зацікавлення. Коли у неї виникає бажання розмальвувати, вона просить мене щось їй намалювати. Регулярно спостерігаючи за тим, що ми робимо, як поводимося в тій чи іншій ситуації, вона всьому вчиться. Нещодавно вона стала ходити на дитячу йогу.

- Наскільки я знаю, Ви Юні не надягати памперси? Розкажіть, будь ласка, як Вам це вдається?

- Ще під час вагітності мені порадили книгу «Життя без підгузника» Інгрід Бауер, та все руки до неї не доходили. Про висаджуванні (привчання дитини до туалету з перших тижнів або місяців життя) я знала й раніше (моя подруга Юля практикує його вже п’ять років зі своїм дітьми), але завжди вважала себе нездатною відстежувати сигнали малюка про його бажання попісяти або покакати, і оперативно на них реагувати. Після народження Юни я прочитала всього кілька абзаців з «Життя без підгузників» - і відразу зрозуміла, що варто спробувати її висаджувати з перших днів. Доводи Інгрід Бауер на користь природної гігієни малюків були переконливі. Виявилося, це не так і складно, як я думала: Юночка досить чітко заявляє про свої «туалетні» бажаннях - і майже завжди мені вдається вчасно висадити її над горщиком або унітазом. Тепер я з упевненістю можу сказати: ростити дитину без розрекламованих памперсів можливо, дуже легко і приємно - ось уже півтора місяці я не перестаю кожного разу радіти тому, що моя крихітка проситься на горщик, а не ходить під себе.

Є ще одна прекрасна річ, про яку хочеться згадати в цьому інтерв’ю. Це слінг (тканинна перев’язь для перенесення малюка). Без нього я як без рук у прямому сенсі слова, тому що на руках Юна. Але варто тільки її покласти в слінг - і обидві руки у мене виявляються вільні для будь-яких справ, а малятко при цьому продовжує перебувати поруч зі мною. Про те, наскільки це важливо, я прочитала в свій час в безцінною книзі «Як виростити дитину щасливою» Жан Ледлофф.

- Пам’ятаю, на фейсбуці Ви тільки-тільки виставляли фотографії своїх робіт, і раптом - повідомлення: «У Єви народилася сестричка»! Як проходив цей день? Як, взагалі, вагітність впливала на творчість?

- Всю вагітність я писала статті в кілька київських видань і малювала - картини, склянки, браслети. Творилося легко і приємно.

День перед народженням Юни запам’ятався мені прогулянкою в лісі: було тепло і сонячно, ми з Євою знайшли джерело. Увечері, відчувши, що пологи ось-ось почнуться, стала до них готуватися: перестелити постіль, скупалася, перечитала в книжці київської акушерки Світлани Бондар «Народження в просторі любові» ті місця, де говориться, як правильно дихати на переймах і потугах, подумки поспілкувалася з малюком, готуючи його морально до майбутньої події.

- Дівчатка будуть ходити в садок? Чи тільки домашнє виховання?

- Швидше за все, в садок вони ходити не будуть. Так само, як я не можу себе уявити в стінах пологового будинку, я не уявляю їх в садку, про який у мене залишилися в основному неприємні спогади.

Коли Єву запитують, чи ходить вона в садок, вона зазвичай відповідає: «Я ходжу до лісу, в галерею, їжджу до Одеси, до Києва ... А в садок - ні, не ходжу».

- Багатьох мам хвилює питання: як зробити так, щоб старша дитина не ревнувала до молодшої? У Вас така проблема не виникає? Як готували Єву до появи сестрички?

- Єва дуже рада, що у неї з’явилася Юна. Днями вона мені сказала: «Мамо, я тебе стала ще сильніше любити, тому що ти мені народила таку гарну сестричку». Протягом всієї вагітності я Єві розповідала, що у неї скоро з’явиться сестричка чи братик - і вона стане старшою сестрою. Перед сном ми разом з нею розмовляли з животиком. Коли малятко всередині мене штовхалося, я давала Єві послухати.

Єва любить розігрувати сюжети з прочитаних книг. Роздає нам усім ролі і дуже засмучується, якщо хтось забуває і називає її Євою, а не, наприклад, П’ятачком, або мене Юлею, а не Кенгою, якщо вирішено було грати по книзі про Вінні-Пуха. І Юну вона стала брати в гру ще задовго до того, як вона народилася.

Зараз Єва з радістю допомагає мені няньчити Юну, розповідає їй вірші, гладить, ніжно з нею розмовляє.

- Ви займаєтеся загартовуванням дівчаток?

- Спеціально загартовуванням не займаємося. Але все літо і осінь, до кінця жовтня, Єва разом з нами плаває у Південному Бузі, бігає босоніж по траві.

- Зараз, з двома дітьми, встигаєте писати, малювати?

- Я і малюю, і пишу статті. Відразу після народження Юни для журналу «Об’єкт» підготувала інтерв’ю з відомим всьому світу французьким архітектором Домініком Перро - він відповів на мої питання електронною поштою, а я потім переклала його відповіді з англійської на російську. Юна при цьому спала поруч на дивані. Мені вдається творити і працювати завдяки моїй мамі, яка мені у всьому допомагає.

- Казки для дітей вже пишете? Що любить слухати Єва?

- Казки поки ще не пишу. Зате регулярно їх Єві на ходу складаю. Ще вона дуже любить, коли їй читають книжки. У нас вдома велика дитяча бібліотека, яка постійно поповнюється. Серед улюблених Євиних книг: «Вінні-Пух і всі-всі-всі» Алана Александра Мілна, «Цветик-семицветик» Валентина Катаєва, «Як ми їздили в зоопарк» Бориса Житкова, «Історія про горобця Антверпена, кота Міхєєва, столетника Васю і стоногу Мар’ю Семенівну» Людмили Улицької, «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді, «Пригоди Незнайка та його друзів» і «Незнайко в Сонячному місті» Миколи Носова, «Пеппі Довгапанчоха» і «Малюк і Карлсон, який живе на даху» Астрід Ліндгрен, «Їжачок у тумані» Сергія Козлова, «Найновіші пригоди їжачка Колька Колючки та зайчика Косі Вуханя» Всеволода Нестайка та інші. Багато з них ми вже встигли перечитати Єві по кілька разів.

Світлана Вишневська, Вінниця ОК

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Кві
09
Тернопільський Барна депутатить (відео)

Скандальні кадри: нардеп Олег Барна розірвав сорочку спікеру команди Зеленського Святославу Юрашу. VIP агітатор Олег Барна. #чувакзтрамвая таки переконав чому треба голосувати за Порошенка, а на парламентських виборах за БПП. Бо там всі адекватні

Кві
03
«Участь у європейських торговельних форумах та виставках: можливості для українського бізнесу»

12 квітня о 14:00 в Тернополі Представництво Європейського Союзу в Україні запрошує на захід про можливості участі українських бізнесменів у торговельних виставках ЄС, способи просування компаній на торговельних місіях та програми від Євросоюзу для підприємців України.

Бер
11
Олександр Богомол відзначив нагородами переможців фінальних змагань "Динаміада-2018"

Одинадцять колективів фізичної культури в які входить 3510 людей, об'єднує Тернопільська обласна організація ФСТ "Динамо" України. З року в рік учасники товариства роблять усе можливе, аби фізична культура і спорт йшли поруч з правоохоронцями, військовослужбовцями правоохоронних органів, рятувальниками та іншими спецслужбами.

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua

Зроблено web-студією