Популярне

Collegium Musicum: за 3 роки ми створили більше 100 подій

Collegium Musicum — мистецька спільнота з центром у Львові. На кухні штаб-квартири спілкуємося з її засновниками дириґентом Іваном Остаповичем і перекладачем Тарасом Демком про досвід, плани і досягнення організації.

Питання з якого слід почати: як виникла ідея Collegium Musicum і як з ідеї виріс цілий оркестр?

Іван: я випускник Львівської консерваторії і маю багато друзів-музикантів. Виникнення колегіуму просто назріло в часі. Молоді потрібно місце для виступів, молоді потрібно, щоб люди знали, що є такі музиканти, інші точки зору, інші стилі музики, які рідко виконуються зараз. Ми хочемо це робити, хочемо це доносити до ширшої аудиторії. І бачимо, як після концертів коло наших слухачів більшується. Також ми обираємо локації, куди прийдуть люди, які не прийдуть в філармонію 

Тарас: Як ідея розвивалася в часі. Спочатку це були окремі концерти, до яких підключалися окремі музиканти з різних міст, з різними інструментами, різні вокалісти. Collegium Musicum проводить заходи, що мають певну планку якости. Ми створюємо програми, що мають певну родзинку. Спершу працювали з окремими інструменталістами чи вокалістами. Зараз виник дует “Ауреліано дуо” Петро Тітяєв  та Анастасія Бойко, скрипка і фортепіано. Цей дует грає досить стало різні концерти. Потім виник оркестр, котрий зараз налічує більше 20 музикантів.

У ході Днів музики Баха були сонати, органна музика та ін. Хотілося завершити оркестром, показати різні жанри. З іншого боку, серед друзів є багато досвідчених музикантів, з яких не всі мають сольну програму, але можуть грати в оркестрі. Тож в червні ми зібрались для першого концерту і зараз це триває. Це велика ідея.

 

Ви завжди коментуєте свої концерти. Хто визначає обрамленя концерту? Що є  первісним — музика чи обрамлення?

Тарас: .Музика, звичайно. Сценарію, як на шкільний ранок не пишемо. Насправді, коментар даєься не завжди. Деяка музика не потребує пояснень. Концерти 14-15 лютого (Музика Версалю) не матимуть коментарів. Ми не розповідатимемо нічого. Буде музика перемежована словами, але це не буде коментар. До коментарів залучаємо теоретиків, коли потрібно розповісти щось неординарне про твір, я прошу знайомих музичних теоретиків підказати якусь цікаву інформацію про музику, котру планується грати. А часом обмежуємось  просто музикою без зайвих слів.

Іван: Коли плануємо захід, важливо враховувати ресурси. Багато залежить від того, що і де буде виконуватись. 

Тарас: Так, якщо дуже камерний концерт: — то, скоріше за все, варто. Наприклад, у нас був концерт для фортепіано в 4 руки. Година-півтори емоційно-багатої музики романтизму може швидко втомити. І для слухача цікаво дізнатися про твори.

Іван: Приходять багато підготовлених людей, але є й такі, що вперше чують. Ми популяризуємо музику. Намагаємося шукати, щоб не надто академічно і не надто попсово.

 

А коли у вас весною був концерт з читаннями Еліота, переклад готувався спеціально?

Тарас: Переклад я робив ще роки чотири тому, я над ним працював з того часу. Тоді навіть не думав про концерт чи презентацію. Виникла ідея зробити читання і поєднати з музикою. Часом треба шукати критики і рецепції. Тому ми вирішили зробити таку подію. Перша акція була в березні 2013, поєднання Баха і Еліота, захід відбувся в музеї Соломії Крушельницької. Майже через рік я переробив переклад. В січні минулого року ми представили його в “Штуці” — інші читці, інша музика, інші слова. Цей досвід дав мені багато чого для розуміння наступної редакції перекладу. 

На концертах звучали й інші мої переклади — Блейка, Єйтса, Доуленда, Кітса та інших поетів. 

Робити самі читання доречніше, коли видано книжку. Ми віддаємо перевагу синкретичним подіям: музика дозволяє сприйняти поезію краще, а поезія допомагає зрозуміти музику. Врешті-решт, вони мають спільний аполонівський початок.

 

Тарас перекладає, в решти учасників спільноти теж є свої заняття, свої проекти. Наскільки це дається поєднувати. Чи відчуваються взаємовпливи? 

Іван: Насправді, інших проектів не так вже й багато. Колегіум окремо, решта окремо. Ми стараємось встигати все. Концерти ж не кожного тижня.

 

Ви залучаєте друзів, знайомих. Під час зимових вечорів кам музики були запрошені музиканти з інших міст. А чи є в інших містах подібні організації? Чи співпрацюєте ви  з ними?

Іван: Ні, таких організацій немає. Ми співпрацюємо з людьми. Хтось висловлює цікаву ідею, хтось когось радить, хтось хоче щось зіграти. Спілкуємось з музикантами, знаємо одне одного, розуміємо рівень.

Тарас: Часом ми стаємо такою собі творчою агенцією, платформою — яка запрошує музикантів з інших міст для виступів у Львові, або з самі їдемо кудись. 

Іван: Ми маємо контакти також з немузичними спільнотами. Наприклад платформами ідей. З ними співпраця в інформаційному плані. З бібліотеками, часом їх просимо про приміщення для репетицій

Тарас: часом проводимо репетиції в себе. Але весь оркестр тут уже не поміщається:-) Долучатись до чогось створення культурного продукту — добра ідея. І це нам приносить задоволення.

 

Восени був концерт в рамках програми “Третій вік: задоволення від читання” від Форуму Видавців. Як виникла ідея співпраці? 

Тарас: Зараз всі говорять децентралізацію культури. Більшість культурних подій — в центрі. Тут багато цікавих людей, цікавих місць. Але часто літні люди, люди, що ведуть “малорухливий” спосіб життя не знають про ці події. Форум видавців запропонував грати в церквах — осередках, де збираються літні люди, мами з дітьми. Це був цікавий проект. Таке треба робити, показувати, що щось відбувається, щоб люди не відчували себе покинутими. 

Можливо Форум запросив нас, бо ми не просили гонорарів. Це теж економія:-)

 

А чи не відчували ви труднощів через некомерційність? Вам потрібні плакати, інструменти , майданчики для репетицій та виступів. Наскільки адміністратори ставляться  з розумінням до вашої некомерційності?

Тарас: Ставляться добре. Не знаєм, як би було, якби були комерційною організацією. Проте треба робити культуру комерційною і прибутковою, щоб вона сама на себе заробляла. За роботу музиканта і розклеювача афіш треба платити. Але нам часто йдуть назустріч,і ми за це вдячні. І допомагаємо теж. Люди намагаються допомогти. Якби ми платили повну оренду, страховку, все інше, то скільки б вартували квитки? У філармонії квитки 50-60 гривень, бо на дотаціях країни, на комерційні концерти — 200 - 400 гривень. 

 

Які ваші досягнення і цілі?

Іван: за 3 роки ми створили більше ста подій. І це не просто слова - є записи. Наші роботи легко знайти в соціальних мережах, на ютубі. Скоро відкриється сайт.

Тарас: Ми бачимо три основні напрямки роботи. По-перше, це організація концертів. По-друге, організація лекцій. Приїжджає чи приходить фахівець, музичний теоретик, і харизматично пасіонарно розповідає про сферу своїх досліджень. В листопаді приїжджав київський музикознавець та композитор Віталій Вишинський. Вийшла дуже спеціалізована розмова. Майже як наукова конференція. 

Третя сфера діяльності - суспільна. Презентації, флешмоби, перформенси для популяризації мистецтва. Ми музикували з клавесином на площі Ринок, давали концерт у військовому  госпіталі, робили промо в торговому центрі. Це цікавий формат. Люди проходять, зупиняються, дивляться. Така альтернатива телевізору. 

Також це зйомки роликів, наповнення інтернету українським контентом. Навіть прості комікси. Взяти якусь кумедна ситуація на концерті, наприклад в когось дзвонить телефон під час концерту — “ой як незручно, чого ж я не вимкнув, що ж тепер, всі дивляться на мене))”, - і зробити комікс! Є багато іноземного контенту в інтернеті, нам треба український.

Ще є серія раритети від Collegium Musicum. Це зібрання рідкісних записів, котрих майже ніхто не чув. Наразі маємо записи  Людкевича, Шостаковича, оркестру під керуванням Колесси. Ми знаємо минуле з чужих слів. А тут конкретно — візьми і послухай.  І порівняй. Або просто послухай.

 

14 - 15 лютого в актовому залі Палацу Мистецтв (Львів) відбудуться концерти придворної музики Версалю. Другу частину інтерв’ю читайте на нашому сайті.

Ліна Сват
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Чер
10
Віталій В’ячеславович Горба про владу, мистецтво політики та можливість участі в політичних процесах

Віталіє В’ячеславовичу, нещодавні президентські вибори в Україні підняли на новий рівень політичну риторику в суспільстві і супроводжувалися нищівною критикою влади, яка, за їхніми ж словами, отримала «мандат Майдану» на свою діяльність після Революції гідності. Як Ви оцінюєте суспільні процеси, які привели до таких несподіваних для багатьох результатів цьогорічних президентських виборів?

Тра
30
Володимир Кравець: «Майбутнє належить тим, хто бачить можливості там, де інші бачать тільки проблеми»

Володимир Васильович Кравець, успішний аграрій і підприємець, три роки тому очолив Вишнівецьку селищну раду об’єднаної територіальної громади, яка нині стала прикладом успішного вирішення проблем громадського життя, перш за все, за рахунок так званого «людського фактору»

Тра
29
Василь Лило: “Ми будуємо майбутнє для людей, які прагнуть змінювати світ на краще”

Василь Йосипович Лило, генеральний директор ТОВ «Тернопільбуд», відомий тернополянин, фахівець із багаторічним стажем роботи в будівельній галузі. Компанія, якою близько двох десятків років успішно керує Василь Йосипович, цього року святкує своє 75-річчя.

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua

Зроблено web-студією