Популярне

Fast-Christmas: Немає часу на Адвент

 Від редакції: ми неодноразово писали про цінність моментів і зустрічей, зупинений час. Нині ж ділимося захватом від історії про очікування. Назва різдвяного посту в католицькій традиції - Адвент - походить від латинського слова, що означає прихід. 

У торгівельних центрах свято триває уже кілька тижнів. На вулицях щоразу більше прикрашених ялинок. Чи взагалі нам потрібен «час очікування»?

Коли до нас несподівано приходить голод, біжимо до Fast-foodу. Коли маємо тісний графік подорожі, шукаємо швидких сполучень поїздів чи літаків. Навіть смартфон чи планшет мусить мати швидкий процесор. Соціологи вже давно з’ясували, що ми живемо в епоху «Fast» - всі потреби мусять бути забезпечені негайно.

З одного боку, це виникає з відчуття нестачі часу, з іншого – з причини нестачі терпеливості. Чи подобається нам це чи ні, чи ми належимо до великих прихильників сучасної цивілізації, чи, у більшій мірі, є її критиками – але таким є світ, в якому ми живемо, а я є сином цієї дійсності.

Fast-ментальність також доходить і до сприйняття Різдва. В світових торгівельних центрах вже кілька тижнів тривають свята. Перші кульки і ялинки бачив там ще перед першим листопада. Там Адвент вже давно минув. І лише церква маніакально тримається за «радісний час очікування». Навіщо? Чому не можна одразу до лампочок, кульок на ялинці?

Ясно, що можна. Багато людей так і переживають свята. Але чи таке свято є насправді святом Божого Різдва?

Господь дає нам час очікування (не лише Адвент), завжди тоді, коли справа стосується чогось більшого, ніж декорації і милі мелодії, які потішають слух. Також очікуємо на Великдень (Великий Піст), на укладення таїнства подружжя (наречені). Поза «церковними вимогами» чекаємо і на народження дитини. У всіх цих ситуаціях чекаємо не на щось, а на КОГОСЬ. На Ісуса, на дружину чи чоловіка, на дитину.

Рік тому писав про те, що Адвент є часом, який має допомогти нам наново відчути спрагу за Богом. За Царем, який приходить у силі. Бо Адвент – це не лише очікування на свято Різдва, але також особливе приготування до приходу Ісуса-Царя в кінці віків. Ці два приходи – народження і другий прихід – дуже міцно пов’язані між собою. Якщо не будемо здатні прийняти Царя беззахисного, який народився у стайні, то як зможемо прийняти Його під час другого пришестя? Адвент дає нам можливість уважно задуматись над цим. Дозволяє, вдивляючись у літургійні тексти, наново запрагнути обіцяного Месію, Особистого Спасителя.

Цього часу очікування, в певній мірі «святої терпеливості», потребуємо для того, щоб засумувати. Щоб створити в своєму житті місце для зустрічі з живим Богом.  Бо будування відносин вимагає часу. Але якщо нам це вдається, Боже Різдво буде чимось значно кращим, ніж два дні, вільні від роботи, проведені вдома з повним шлунком і з Кевіном з фільму «Один вдома». Адже Різдво має бути часом, який змінює кожен день нашого життя.
 

Перекладено Catholic media-center за gosc.pl

Войцех Тейстер
Всі статті автора

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією