Популярне

Великий і різнобарвний світ української етніки. Інтерв’ю з Мариною Юрасовою (Млада)

«Мелодії, що співає Марина (Млада) – це знову відкрита українська народна музика, котра зараз грає новими відтінками й ароматами. Вона виконана з надзвичайним теплом і майстерністю”. – так написав Юрек Крук, генеральний директор "Alltech Ukraine", Великобританія.

І він правий, адже мелодика української пісні – надзвичайна і вона знову відроджується. Ми поговорили про це із Мариною Юрасовою (Млада) –  українською етноджазовою співачкою, яку часто-густо наші колеги журналісти називають - Весна української музики. Творчість Марини це самобутній погляд на український фольклор, який в синтезі з сучасними музичними течіями народжує стиль співачки — «Ethno Fantasy Music».

Марино, розкажіть нашим читачам про себе і своє захоплення українською піснею і фольклором.

З самого дитинства я жила у атмосфері українського фольклору: пісень, казок, свят. Адже в нашій родині цінують українські традиції, народну музику і я часто чула як співає мама або бабуся, також мій дідусь грав на гітарі, бандурі та мандоліні. В музику я закохалась з раннього дитинства і не мала жодних сумнівів, що моє життя буде пов’язане саме з нею. В шкільні роки навчалась в музичній школі по класу фортепіано, а потім поступила до КДВМУ ім. Р. М. Гліера по класу естрадного співу.

Протягом навчання в музичному училищі  закохалась в джаз і багато уваги як співачки приділяла саме цьому напрямку музичного мистецтва, повністю занурившись у світ імпровізації, розмаїття джазових стилів – від мейнстріму, традиційного джазу, блюзу до бразильських, латиноамериканських джазових традицій.  Мені хотілось все спробувати, всього навчитись, тому я створювала багато різних джазових проектів, експериментувала.  Але з часом, це був 2002-2003 рік, я стала замислюватись над тим, що в Україні, принаймні в джазовому середовищі, зовсім не чути музики поєднаної з українськими  фольклорними традиціями, ніби якось не прийнято втілювати їх в джазову музику. Хоча, наприклад, в музиці європейських, ізраїльських, східних музикантів часто вирують фольклорні мотиви або навіть цілком народні пісні тих країн, з яких вони є. І музика лише виграє від цього, вона набуває самобутніх, незрівняних рис.

І так сталось, що саме такі думки поділяв зі мною музикант, відомий джазовий барабанщик Сергій Табунщик, який і запропонував створити альбом, у основі якого лежали б стародавні українські народні пісні. Так в 2005 році з’явився наш перший український етно-джазовий альбом «Ой весна, весна». Аранжування та композиції народних пісень в альбомі створив композитор Павло Шепета.

Як музикант, що вивчала різні напрямки і джаз, що можете сказати про українське музичне мистецтво, його особливість?

Коли я почала працювати над альбомом, підбирала для нього пісні, я навіть уявити не могла, який насправді  великий і різнобарвний світ української етніки.

Це дуже цінний пласт простої людської мудрості, чистоти, любові, близькості до Природи та містики.

Звісно, етнічна музика кожного народу має свої характерні риси, свій темперамент  і це чудово!  Нашій музиці притаманні свої особливості і в кожному регіоні України вони відрізняються. Це і характерне ладове забарвлення, особливості мелізматики, манери виконання та й сама мова, діалекти, які використовуються.  Мені дуже подобається глибина нашої музики, її душевність.

Кого з сучасних українських виконавців, що співають українською мовою могли б виділити і чому?

В Україні є талановиті  виконавці  в різних напрямках музичного мистецтва. І мене особисто радує те, що не зважаючи на всі складнощі і негаразди, які відбувались в нашій країні протягом вже багатьох років, талант здатен до виживання і творчості.

Для мене особисто взірцем  і душею української пісні завжди була і є Ніна Матвієнко.

Чи були ви у Тернополі, і чи знайомі з творчістю західного регіону країни?

Так, багато пісень  звідти увійшли до мого репертуару. Це і Закарпатські, Буковинські, а також пісні з Галичини.  У Тернополі доводилось бути на гастролях. А ще, я ж родом з Кам’янця-Подільського, отож Західний регіон країни – мені рідний в усьому))).

Як відбувається збір вашого репертуару і на що в першу чергу звертаєте  в роботі над ним увагу?

Що стосується народних пісень, то я знаходжу їх усюди. Завжди радію кожній нагоді  знайти гарну пісню,  чи то в збірках пісень, чи зі спілкування з фольклористами, чи, навіть, з інтернету. Також іноді знаходжу матеріал у бібліотеках, як, наприклад, пощастило знайти в Київській Бібліотеці Мистецтв збірник українських світських кантів 17-го століття. Звідти до мого репертуару потрапили «Межи горами розшумілась річка» та «Голубка».

Та зараз до мого репертуару входять не тільки старовинні народні пісні. Дуже багато пісень для мене cтворює музикант, композитор та продюсер мого проекту «Ukrainian Ethno Fantasy Music» – Сергій Табунщик. Деякі пісні Сергія написані у фольклорному характері, отож чудово поєднуються із звучанням народних пісень, додаючи  якоїсь особливої філософської концепції проекту.

Для мене важливо, аби пісні несли глибокий зміст, якусь невловиму магію і душевність. Тому я обираю саме такі пісні.

Як думаєте, чому саме сьогодні важливо відроджувати українські традиції, пісню і фольклор?

Я думаю, що прийшов врешті-решт час, коли люди мають знову навчитися поважати землю, на якій вони живуть, цінувати те, що вона дає, знати і любити свою мову, фольклор, традиції. Тому що це те, що дає відчуття  власної гідності як нації, без цього, мені здається, неможливо бути повноцінними людьми і позбутися усіляких нав’язаних комплексів. А ще, ми всі відповідальні за збереження і розвиток наших традицій, нашого мистецтва – це сила Роду, це наше коріння, без якого, як і у дерева, життя неповноцінне. Ми відповідальні за те, яким буде наше майбутнє. І в нас все є для того аби воно стало прекрасним!  І на допомогу тут може прийти наш фольклор - цей глибокий колодязь зі скарбами, які ще недооцінені і яких вистачить не на одне покоління  для усвідомлення і вдосконалення, для втілення нових цікавих ідей.

Я хочу побажати всім нам великого натхнення, творчості, експерименту.

Будьте щирими та сміливими у ваших починаннях. І нехай буде прекрасна українська музика на всі часи! І співайте, знову співайте, адже наш народ дуже співучий))). Пісня - допомагає, пісня нас надихає, пісня дає надію, вона виховує нас!

Довідка редакції
Музика першого альбому «Ой весна, весна…» (2005) Марини Юрасової (Млади) була взята в ротацію на радіо в Канаді, США, Великобританії, Бельгії, Голландії, Франції, Японії і в інших країнах, де була відмічена як перший у своєму роді серйозний український проект. «Синтезувати українську народну пісню з сучасними музичними течіями на такому рівні до Млади ще ніхто в Україні не брався. Це музика, яка відкриває нові простори і піднімає українську культуру на високий якісний рівень». 

Співачка Марина Юрасова « Млада»— Лауреат 1-ї премії фестивалю «Червона Рута» 2009.

Олексій Коган, музичний критик, радіоведучий і беззмінний менеджер Львівського джазового фестивалю «Альфа джаз» написав про неї: «Я би назвав вихід диска «Ой весна, весна…» (2005) тихою сенсацією. Млада звертає на себе увагу витонченим поводженням з народною музикою, її голос звучить і архаїчно, і сучасно. Радує її неформальне відношення до українских музичних першоджерел. Суттєво, це перша робота від початку і до кінця на оригінальному українському народному матеріалі. І, викликаюча, доречі, великий оптимізм в ділі розвитку відчизняної «нормальної» музики».



 

Костилєва Наталія
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією